1. Майстер, який виготовляє ремені, шкіряні пояси або інші вироби зі шкіри.
2. Торговець, який продає ремені та шкіряну галантерею.
3. Заст. Той, хто займається обробкою шкіри, шкіряник; чинбар.
-
реміння
Реміння — збірна назва для виробів із шкіри, замші, синтетичних матеріалів у вигляді довгих смуг, призначених для кріплення, стягування, підвішування або передачі руху (наприклад, пасови́й при́від).
Реміння — традиційна назва для комплекту шкіряних виробів (ремінь, підтяжки, шлея тощо), що використовуються в упряжі коня або для кріплення вантажів.
-
ремінцевий
1. Прикметник до слова “ремінець”, що стосується ремінця або призначений для нього.
2. У ботаніці: що має форму довгого та вузького смугастого утворення, схожого на ремінець (про листя, пелюстки тощо).
-
ремінчастий
1. Який має ремені, оздоблений ременями або схожий на ремінь за формою.
2. У ботаніці: має довгі та вузькі, подібні до ременя листки або пагони (наприклад, про ремінчасті водорості).
-
ремінчик
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ремень” — невеликий, вузький ремінець, часто використовуваний для декоративних цілей або для фіксації дрібних предметів.
2. Розмовна назва тонкого шкіряного або текстильного паска, яким перев’язують папку, альбом, блокнот або пачку паперів.
3. У техніці — деталь у вигляді короткого замкнутого паска (привідного ременя) для передачі обертання між валами в механізмах.