• ремінець

    Вузька смужка шкіри, тканини або іншого матеріалу, призначена для зав’язування, стягування, кріплення чогось або носіння на руці, шиї тощо.

    Частина деяких механізмів, пристроїв або інструментів у вигляді гнучкої замкнутої петлі, що передає рух або слугує для кріплення (наприклад, пасовий привід).

    Розмовна назва ременя безпеки в транспортному засобі.

  • ремінісцентний

    1. (у мистецтві, літературі) такий, що містить ремінісценції — свідомі чи несвідомі відлуння, натяки, відсилання до творів інших авторів, попередніх художніх образів, стилів або історичних подій.

    2. (у психології, фізіології) такий, що стосується ремінісценції — явища покращення відтворення засвоєного матеріалу через певний час після заучування замість його забування.

    3. (переносно) такий, що викликає смутні спогади, відчуття чогось знайомого, відлуння минулого; що нагадує про щось минуле.

  • ремінісцентність

    1. (у літературознавстві та мистецтві) Наявність ремінісценцій; властивість твору мистецтва або тексту містити свідомі чи несвідомі відлуння, натяки, відсилання до попередніх творів, образів або стилів, що створює додаткові смислові зв’язки та асоціації.

    2. (у психології) Явище, коли минулі враження, спогади чи переживання непомітно впливають на теперішні думки, поведінку або творчість, часто проявляючись у вигляді нецільових згадок або асоціацій.

  • ремінісценція

    1. Свідоме чи несвідоме відтворення в творчості письменника, художника, композитора тощо окремих елементів (образів, мотивів, стилістичних прийомів) чужого твору, що нагадує про нього, але не є цитатою або плагіатом.

    2. (У психології) Несподіване, мимовільне відтворення в пам’яті давніх спогадів, вражень, які здавалися забутими.

    3. (У мистецтві та літературознавстві) Твір або його елемент, що містить таке відтворення; творче відлуння, відгомін попередніх творів.

    4. (Застаріле) Слабкий, невиразний спогад; примарне відчуття знайомого, що виникає при сприйнятті нового.

  • ремінний

    1. Прикметник до слова “ремінь” (у значенні довгаста смуга шкіри, тканини тощо для підтримання, кріплення чи передачі руху).

    2. Такий, що працює або приводиться в рух за допомогою ременя (ремінної передачі).

    3. Призначений для ременів, що стосується ременів.