ремінісценція

1. Свідоме чи несвідоме відтворення в творчості письменника, художника, композитора тощо окремих елементів (образів, мотивів, стилістичних прийомів) чужого твору, що нагадує про нього, але не є цитатою або плагіатом.

2. (У психології) Несподіване, мимовільне відтворення в пам’яті давніх спогадів, вражень, які здавалися забутими.

3. (У мистецтві та літературознавстві) Твір або його елемент, що містить таке відтворення; творче відлуння, відгомін попередніх творів.

4. (Застаріле) Слабкий, невиразний спогад; примарне відчуття знайомого, що виникає при сприйнятті нового.

Приклади вживання

Приклад 1:
[50] Ремінісценція з народної пісні «Вода в морі, риба в воді…».
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 2:
[453] Ремінісценція з «Божественної комедії» Данте («Пекло» V, 121).
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |