ремінісценція

[rɛminist͡sɛnt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Свідоме чи несвідоме відтворення в творчості письменника, художника, композитора тощо окремих елементів (образів, мотивів, стилістичних прийомів) чужого твору, що нагадує про нього, але не є цитатою або плагіатом.

  2. (У психології) Несподіване, мимовільне відтворення в пам’яті давніх спогадів, вражень, які здавалися забутими.

  3. (У мистецтві та літературознавстві) Твір або його елемент, що містить таке відтворення; творче відлуння, відгомін попередніх творів.

  4. (Застаріле) Слабкий, невиразний спогад; примарне відчуття знайомого, що виникає при сприйнятті нового.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ремінісценція, р. ремінісценції, д. ремінісценції, з. ремінісценцію, о. ремінісценцією, м. ремінісценції, к. ремінісценціє

Більше записів