1. Жінка, яка займається ремеслом; майстриня, що володіє певним ручним виробничим умінням.
2. (переносно) Жінка, яка виконує свою роботу дуже вміло, майстерно, з великою ретельністю.
-
ремісничий
1. Стосовний до ремесла, пов’язаний із ручною виробничою працею майстра-ремісника.
2. Характерний для ремісника, властивий йому.
3. Який не має творчої самостійності, шаблонний, технічно майстерний, але неглибокий (перен.).
-
ремісничо-кустарний
1. Пов’язаний з дрібним ручним виробництвом, що поєднує риси ремесла (висококваліфікована ручна праця окремого майстра) та кустарництва (дрібне товарне виробництво, часто селянське або побутове).
2. Характерний для дрібних виробників (ремісників і кустарів), які працюють на власному або орендованому обладнанні, часто в домашніх умовах або невеликих майстернях.
-
ремітативний
1. (у фінансах) що стосується реміти, переказу коштів або векселя на певну суму; переказний, трасовий.
2. (у медицині) що характеризується тимчасовим послабленням або зникненням симптомів хвороби; періодично затихаючий (про перебіг захворювання).
-
ремітент
1. Особа (фізична або юридична), на ім’я якої видається платіжний документ (переказ, вексель, чек тощо) і яка отримує за ним гроші; одержувач коштів за розрахунковим документом.
2. Власник векселя (тратти), який пред’являє його для оплати векселедавцю або акцептанту.