1. Різко, з силою штовхнути когось або щось, зазвичай одним коротким рухом.
2. Перен. Стимулювати, активізувати когось до дії, спонукати до чогось.
-
утримування
1. Дія за значенням дієслова утримувати; зберігання, утримання когось або чогось у певному стані, положенні або місці.
2. Матеріальне забезпечення, витрати на проживання та харчування; утримання.
3. Утримання під вартою або під наглядом; позбавлення волі.
4. Утримання від якихось дій, почуттів тощо; стримування.
5. У техніці — деталь або пристрій, що щось утримує, фіксує.
-
хрематистика
Мистецтво накопичення багатства, збагачення як самоціль, що протиставляється здоровій економіці (ойкономіці), яка задовольняє потреби домогосподарства; термін, запроваджений Арістотелем для позначення діяльності, спрямованої на отримання прибутку шляхом торгівлі та лихварства.
У сучасному вжитку — принизливе позначення економіки, яка перетворилася на інструмент безмежного збагачення, де гроші стають самоціллю, а не засобом для задоволення потреб.
-
утримувати
1. Мати когось на своєму утриманні, забезпечувати кошти для існування.
2. Тримати щось у певному стані або положенні, не даючи змінитися, падати, рухатися тощо.
3. Не випускати когось або щось з-під контролю, влади; тримати в підпорядкуванні, недолі.
4. Мати, містити в собі якісь елементи, властивості; включати.
5. Стримувати, не давати проявитися в повній мірі (про почуття, бажання тощо).
6. Займати певну позицію, точку зору і не відступати від неї; дотримуватися чогось.
-
хрематонімія
Хрематонімія — розділ ономастики, що вивчає власні назви предметів матеріальної культури (наприклад, зброї, коштовностей, одягу, знарядь праці).
-
штурятися
1. (діал.) Намагатися зробити щось, докладати зусиль, прагнути до чогось; настоювати, наполягати.
2. (діал.) Квапитися, поспішати, намагатися встигнути.
3. (діал.) Чіплятися, приставати до когось; турбувати когось, докучати.
-
утримуватися
1. Зберігати певний стан, становище або позицію, не змінюючи його; залишатися на місці, не падати.
2. Стримувати себе від якоїсь дії, вчинку, вираження почуттів тощо; не дозволяти собі щось зробити.
3. Мати певний дохід, засоби для життя; жити, існувати за рахунок когось або чогось.
4. (У пасивному стані: утримуватися) Бути під наглядом, охороною або в стані ізоляції (наприклад, у спеціальному закладі).
-
хрематонімний
1. Стосується власних назв грошових одиниць, монет, банкнот, орденів, медалей, нагород, цінних паперів тощо.
2. Стосується власних назв різних матеріальних цінностей, предметів власності або товарів.
-
утримувач
1. Особа, яка утримує когось або щось, забезпечує матеріально, бере на себе витрати на проживання та утримання.
2. Власник або орендар тварини, який несе відповідальність за її утримання та догляд.
3. (Спеціальне) Пристрій або деталь механізму, що служить для утримання, фіксації, кріплення чогось на певному місці.