Древослів

Словник Української Мови

  • шубер

    Шубер — власна назва, що позначає прізвище австрійського композитора Франца Петера Шуберта (1797–1828), одного з найвидатніших представників музичного романтизму, автора численних пісень (лідерів), симфоній, камерних та фортепіанних творів.

    Шубер — розмовна, часто зневажлива назва поліцейського чи жандарма в Галичині часів Австро-Угорської імперії, що походить від німецького «Schub» (виселення, депортація) та стосувалась спочатку урядового службовця, відповідального за виконання рішень про виселення.

  • хрестато

    1. (вживається переважно у виразі “хрестато-навхрестато”) — у спосіб, що нагадує форму хреста; перехрещуючи, перетинаючи один одного (про лінії, напрямки руху тощо).

    2. (рідко) — у вигляді хреста, маючи форму хреста.

  • утрирування

    1. (від дієслова “утрирувати“) Дія за значенням утрирувати — стримування, обмеження когось або чогось; запобігання прояву, розвитку або здійсненню чогось.

    2. (спеціальне, переважно у технічних або юридичних контекстах) Технічний прийом або стан, коли щось утримується на місці, в стабільному положенні або під контролем; фіксація.

    3. (застаріле) Утримання, збереження чогось у певному стані або місці.

  • шубін

    1. Прізвище російського поета та перекладача XVIII століття Олександра Петровича Шубіна (1777–1848).

    2. Прізвище російського радянського актора театру та кіно Олексія Миколайовича Шубіна (1905–1975).

    3. Топонім: назва кількох населених пунктів у Росії, зокрема села в Архангельській області.

  • хрестачний

    1. Який стосується Хрестача — села в Україні (розташованого в Івано-Франківській області).

    2. Який стосується Хрестача — села в Україні (розташованого в Чернівецькій області).

  • утрирувати

    1. Утримувати, стримувати когось або щось, не давати рухатися, діяти, виявлятися.

    2. Затримувати, не віддавати належного, не виплачувати гроші, борг тощо.

    3. Утримувати когось на утриманні, забезпечувати житлом, харчуванням, матеріальними благами.

    4. Мати, включати в себе якісь елементи, властивості, ознаки.

  • шубка

    1. Зменшувально-пестливе від слова “шуба” — коротке або легке верхнє зимове вбрання з хутра або на хутряній підкладці.

    2. Розмовна назва хутряного покриву тварин, особливо ссавців з м’яким та густим волоссям (наприклад, кішки, зайця, лисиці).

    3. Переносно: легкий сніговий покрив, що вкриває землю, гілки дерев тощо.

    4. Технічне: захисна оболонка, покриття або ізоляційний шар навколо деталі, кабелю тощо.

  • хлоренхіма

    Хлоренхіма — основна фотосинтезуюча тканина рослин, клітини якої містять велику кількість хлоропластів; притаманна листкам та молодим зеленим стеблам.

  • утомлення

    Стан організму або окремих його частин після тривалої або інтенсивної роботи, що характеризується зниженням працездатності, відчуттям втоми, слабкістю.

    Втрата сили, енергії, здатності до дії внаслідок тривалого напруження, переживань тощо; виснаження.

    У техніці: зниження міцності матеріалу внаслідок дії циклічних навантажень.

  • шубний

    1. Який стосується хутра, призначений для хутра або виготовлений з хутра (про вироби).

    2. Який стосується видобування, заготівлі, обробки або торгівлі хутром.