Мистецтво накопичення багатства, збагачення як самоціль, що протиставляється здоровій економіці (ойкономіці), яка задовольняє потреби домогосподарства; термін, запроваджений Арістотелем для позначення діяльності, спрямованої на отримання прибутку шляхом торгівлі та лихварства.
У сучасному вжитку — принизливе позначення економіки, яка перетворилася на інструмент безмежного збагачення, де гроші стають самоціллю, а не засобом для задоволення потреб.