Древослів

Словник Української Мови

  • штурхати

    1. Різко, з силою штовхати когось або щось, зазвичай кілька разів поспіль.

    2. Переносно: спонукати, підганяти, примушувати до якихось дій або рішень.

  • утриманство

    1. Система забезпечення утримання (грошима, продуктами тощо) когось, зокрема установа, організація або особа, що забезпечує когось коштами для існування.

    2. Стан, становище людини, яка перебуває на чиємусь утриманні, тобто живе за рахунок іншої особи або установи.

    3. (заст.) Утримання, збереження чогось у певному стані; догляд, опіка.

  • храпастість

    Храпастість — властивість за значенням прикметника “храпастий“; наявність храпок (невеликих горбків, опуклостей, нерівностей) на поверхні чогось.

  • штурхатися

    1. Взаємно штовхати один одного, торкатися або чіплятися тілами під час руху, перебування в натовпі тощо.

    2. Перен. Вступати в конфлікт, суперечку, сваритися, “чіплятися” одне до одного.

  • утриманський

    1. Стосовний до села Утриманка (колишня назва села Урицьке) на Херсонщині, пов’язаний із ним.

    2. Стосовний до села Утриманка (колишня назва села Новомиколаївка) на Запоріжжі, пов’язаний із ним.

  • храпко

    Храпко — українське прізвище.

    Храпко — розмовна назва пристрою, що видає звук, схожий на храпіння, або сама така дійсна чи уявна річ (наприклад, іграшка, пристрій у транспорті).

  • штурхіць

    Штурхіць — власна назва, що позначає персонажа з українського фольклору та народних казок, зокрема циклу про Котигорошка; втілення, уособлення поштовху або різкого руху (від дієслова “штурхати”).

  • утримати

    1. Тримаючи, не випустити з рук, не дати впасти, зрушити з місця.

    2. Не дати комусь, чомусь піти, вийти, відійти; затримати, зупинити.

    3. Не виявити, не показати якогось почуття, ставлення; стримати себе.

    4. Зберегти за собою, не втратити (посаду, місце, територію тощо).

    5. Витрачаючи кошти, забезпечувати чиєсь утримання, проживання; годувати, забезпечувати.

    6. Утримуючи від чогось, не дати зробити щось; стримати, зупинити.

    7. Захопивши, підпорядкувавши собі, зберегти у своїй владі, під своїм контролем.

    8. Утримуючи від чогось, не дати зробити щось; стримати, зупинити.

  • штурхнути

    1. Різко, з силою штовхнути когось або щось, зазвичай одним коротким рухом.

    2. Переносно: спонукати, підштовхнути когось до якоїсь дії, рішення.

    3. Розм. Швидко випити (алкогольний напій).

  • хребтовий

    1. Який стосується хребта, пов’язаний з ним (про тварин, людей).

    2. Який розташований уздовж хребта, проходить по хребту (про гірські системи, вододіли, лінії тощо).

    3. Який є основним, центральним, найважливішим у якійсь системі, структурі.