Древослів

Словник Української Мови

  • утрапити

    1. Влучити, потрапити в щось, завдати удару в ціль (заст., рідко).

    2. (У значенні, близькому до “втрапити”) Потрапити кудись, опинитися в якомусь місці чи ситуації (діал., заст.).

  • храпавий

    1. Який має хриплий, сиплий голос або видає такі звуки.

    2. Який страждає на хропіння під час сну; схильний хропіти.

  • штурханець

    1. Рідкісний варіант слова штовханець — назва рухомої гри, в якій учасники штовхають один одного, намагаючись вивести суперника з рівноваги або за межі позначеної території.

    2. У діалектах — невеликий поштовх, легке штовхання.

  • утрапитися

    1. (розм.) Влучити, потрапити кудись, у щось; опинитися в певному місці або стані, часто випадково або невдало.

    2. (перен., рідк.) Знайти правильний шлях, рішення; вгадати, здогадатися.

  • храпавість

    Храпавість — властивість за значенням слова “храпавий“; стан, коли голос або звук є сипким, глухим, нечистим через утруднене дихання або захворювання дихальних шляхів.

    Храпавість — медичний термін, що означає патологічну зміну голосу, яка характеризується його сипкістю, глухістю та немелодійністю, часто внаслідок неповного змикання голосових зв’язок.

  • штурханина

    Штурханина — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

  • утриманка

    1. Жінка, яка перебуває на утриманні когось, зазвичай чоловіка, з яким не перебуває в офіційному шлюбі; коханка, яку утримує заможний чоловік.

    2. Застаріле: жінка або дівчина, яка знаходиться на повному утриманні когось (наприклад, родичів, опікуна), не маючи власного доходу.

  • штурхання

    1. Дія за значенням дієслова “штурхати” — різкий поштовх або удар, зазвичай долонею або кулаком.

    2. Переносно — стимулювання, спонукання до якоїсь дії, активізація процесу.

  • храпастий

    1. Який має храпки, тобто дрібні горбки, нерівності на поверхні; шорсткий, шорсткуватий.

    2. Уживається як складова частина ботанічних назв для позначення рослин, що мають шорсткувату поверхню (наприклад, храпастий льон, храпаста осока).

  • утримання

    1. Дія за значенням дієслова утримувати; забезпечення когось коштами для прожиття, матеріальне забезпечення.

    2. Сума грошей, що витрачається на чиєсь прожиття, харчування та інші потреби; утримок.

    3. Утримання в’язнів, арештованих тощо; перебування під вартою, в місці позбавлення волі.

    4. Утримання приміщень, будівель, обладнання; стан, технічне обслуговування та підтримання в належному порядку.

    5. У логіці та філософії: утримання від судження, відмова від категоричного висловлювання через недостатність підстав; епоха.