Словник Української Мови
1. Зуміти не зробити чогось, стримати себе від якоїсь дії, вчинку або прояву почуттів.
2. Утримати щось у своїй власності, залишити за собою, не віддати.
3. Затримати когось або щось, не дати впасти, зрушити з місця або піти.
4. Витрачаючи сили, підтримувати щось у певному стані або положенні.
1. Різко, з силою зіштовхнутися з кимось або чимось, налетіти, ударитися об щось.
2. Перен. Вступити в конфлікт, сутичку, різко зіткнутися з кимось через суперечність інтересів або поглядів.
Хребтоплав — рід риб родини хребтоплавових (Notopteridae), представники якого мають характерний вигнутий спинний плавець, що тягнеться вздовж усього тіла від голови до хвоста.
Хребтоплав — загальна назва для прісноводних риб роду Chitala (наприклад, Chitala chitala), поширених у Південно-Східній Азії, які мають видовжене, стиснуте з боків тіло та дуже довгий анальний плавець, що зливається з хвостовим.
1. (про людину) Такий, що має здатність утримуватися від чогось, стримувати свої бажання, емоції або потяги; стриманий, поміркований.
2. (заст.) Такий, що стосується утримання або забезпечення когось; що забезпечує прожиток.
Який стосується штурхобоків — невеликих робіт, що виконуються за окрему платню поза основним заробітком, або додаткового заробітку від таких робіт.
1. Стосовний до хребця, що стосується хребта (кісткової основи спини).
2. Стосовний до гірського хребта, що знаходиться на ньому або характерний для нього.
Який має властивість утримувати, закріплювати щось на певному місці або в певному стані.
У техніці: призначений для фіксації, утримання деталі, інструменту тощо (наприклад, утримувальний гвинт, утримувальна гільза).
1. Різко, з силою штовхнути когось або щось, зазвичай одним коротким рухом.
2. Переносно: спонукати, підштовхнути когось до якоїсь дії, активізувати.
1. У давньогрецькій філософії (зокрема в Арістотеля) — людина, яка накопичує багатство як самоціль, заради самого володіння майном, на відміну від «економіста», що використовує багатство для забезпечення гідного життя домогосподарства.
2. У сучасному вживанні (часто іронічному або критичному) — людина, для якої головною метою є отримання прибутку, нажива; користолюбець, що ставить матеріальні цінності вище за духовні або етичні норми.
1. Той, кого утримують, забезпечують матеріально, на чиє утримання виділяються кошти або засоби.
2. Той, хто перебуває під вартою, арештом або насильно утримується в певному місці.