1. У давньогрецькій філософії (зокрема в Арістотеля) — людина, яка накопичує багатство як самоціль, заради самого володіння майном, на відміну від «економіста», що використовує багатство для забезпечення гідного життя домогосподарства.
2. У сучасному вживанні (часто іронічному або критичному) — людина, для якої головною метою є отримання прибутку, нажива; користолюбець, що ставить матеріальні цінності вище за духовні або етичні норми.