1. (про людину) Який має тупий, обмежений розум; нездатний до глибокого мислення, сприйняття.
2. (перен., про вираз обличчя, погляд) Який виражає відсутність розуміння, розгубленість або повну інтелектуальну пасивність.
-
хрестини
1. Обряд хрещення дитини в християнстві, під час якого їй дають ім’я та вважають прийнятою в лоно церкви.
2. Святкове застілля, гостини з нагоди здійснення обряду хрещення немовляти.
-
шумомір
Прилад для вимірювання рівня звуку (інтенсивності шуму) у децибелах.
-
утуплювати
1. Робити тупим, затуплювати, позбавляти гостроти (про ріжучі або колючі предмети).
2. Переносно: робити менш виразним, інтенсивним або чутливим; притупляти (про почуття, розум тощо).
-
утуплюватися
1. Ставати тупим, втрачати гостроту (про ріжучі предмети або інструменти).
2. Перен. Втрачати колишню гостроту, інтенсивність, виразність (про відчуття, розумові здібності тощо).
3. Розм. Тупіти, ставати менш кмітливим, тямущим; притуплюватися.
-
шумомірний
Який стосується вимірювання рівня шуму або призначений для цього.
-
хреститель
1. Той, хто здійснює обряд хрещення над кимось; той, хто навертає до християнської віри шляхом хрещення.
2. (як власна назва, з великої літери) Поширене іменування князя Володимира Великого, який у 988 році запровадив християнство як державну релігію Київської Русі (Володимир Хреститель).
3. (як власна назва, з великої літери) Поширене іменування Івана Хрестителя (Іоана Предтечі) — пророка, який хрестив Ісуса Христа в річці Йордан.
-
шумонебезпечний
Який створює шум, що перевищує встановлені норми та становить загрозу для здоров’я або нормальної діяльності людей.
-
хрестити
1. Приймати християнське хрещення або здійснювати обряд хрещення над кимось, занурюючи у воду або обливаючи водою зі спеціальними молитвами та заклинанням імені Святого Духа, щоб прилучити до християнської церкви.
2. Робити рукою знак хреста (рух, що імітує хрест) на собі або на комусь, чомусь, благословляючи або захищаючи.
3. Перен. Піддавати когось, щось суворим випробуванням, важким стражданням (на кшталт перенесення хреста).
4. Заст. Називати, давати ім’я, іменувати (від давнього звичаю давати ім’я при хрещенні).