Значення
-
Ставати тупим, втрачати гостроту (про ріжучі предмети або інструменти).
-
Перен. Втрачати колишню гостроту, інтенсивність, виразність (про відчуття, розумові здібності тощо).
-
Розм. Тупіти, ставати менш кмітливим, тямущим; притуплюватися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я утуплююся, ти утуплюєшся, він утуплюється, ми утуплюємося, ви утуплюєтеся, вони утуплюються