утуплюватися

1. Ставати тупим, втрачати гостроту (про ріжучі предмети або інструменти).

2. Перен. Втрачати колишню гостроту, інтенсивність, виразність (про відчуття, розумові здібності тощо).

3. Розм. Тупіти, ставати менш кмітливим, тямущим; притуплюватися.