утуплений

[utuplɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. (про людину) Який має тупий, обмежений розум; нездатний до глибокого мислення, сприйняття.

  2. (перен., про вираз обличчя, погляд) Який виражає відсутність розуміння, розгубленість або повну інтелектуальну пасивність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. утуплений, р. утупленого, д. утупленому, з. утупленого, о. утупленим, м. утупленім

Більше записів