1. Затягнути, затягнутися (про хмари, туман, дим тощо).
2. Покрити собою, затягнути поверхню чогось (про пил, бруд, слизу тощо).
3. Перен. Викликати стан млявості, сонливості, апатії; обволікти.
-
заволікатися
Заволікатися — дієслово, що означає затримуватися, забаритися, витрачати занадто багато часу на якусь дію або перебування десь, часто через неуважність, повільність або захопленість чимось.
Заволікатися — затягуватися в часі, тривати довше, ніж очікувалося або було заплановано (про процес, подію тощо).
-
заволікати
1. (про хворобу, рану) Повільно загоюватися, затягуватися, зарубцьовуватися.
2. (перен., розм.) Затягуватися на тривалий час, ставати довготривалим (про процес, справу тощо).
-
заволікання
Заволікання — дія за значенням дієслова “заволікати”; процес або результат покриття чого-небудь (наприклад, рани, поверхні) тонким шаром тканини, плівки, що утворюється.
Заволікання — у медицині: природний процес поступового заростання пошкоджених тканин (ран, виразок) новою сполучною тканиною та епітелієм.
Заволікання — переносно: повільне, затяжне завершення якоїсь справи, процесу; затягування.
-
заволочуватися
1. (про тканину, папір тощо) Втрачати гладкість, ставати м’яким і в’ялим від вологи або вологих рук; розмокати, розм’якшуватися.
2. (перен., розм. про людину) Ставати млявим, апатичним, втрачати бадьорість, енергію; занудьговуватися.
-
заволочувати
1. Покривати вологою, зволожувати, робити вологим; зволожуватися, ставати вологим (про поверхню, матеріал тощо).
2. (у техніці) Наносити тонкий шар рідини (наприклад, оливи, емульсії) на поверхню деталі або інструмента для зменшення тертя, охолодження або запобігання корозії.
3. (переносно) Робити когось схильним до певного настрою, стану; охоплювати, обволікати (про почуття, стан).
-
заволочування
1. Дія за значенням дієслова “заволочувати” — насичення чогось вологою, зволоження, просочування рідиною.
2. (у техніці, металургії) Процес обробки поверхні металевих виробів розчинами для створення захисних плівок, що запобігають корозії.
3. (у сільському господарстві) Надмірне зволоження ґрунту, що призводить до його заболочування та погіршення властивостей для землеробства.
-
заволочитися
1. (розм.) Запізнитися, забаритися десь, затриматися надовго.
2. (заст.) Загубитися, занапаститися, потрапити у скрутне становище.
3. (діал.) Заблукати, збитися з дороги.
-
заволочити
1. Затягнути, затягти щось кудись, перемістити силою або з труднощами.
2. Заволокти, покрити собою (про хмари, туман, дим тощо).
3. Розм. Заплутати, втягнути у складну, неприємну справу.
4. Діал. Забруднити, замазати.
-
заволочений
Заволочений — такий, що стосується Заволоччя, історичної області на півночі Русі, розташованої за волоками між річками Мологою та Північною Двіною.