1. Затягнути, затягти щось кудись, перемістити силою або з труднощами.
2. Заволокти, покрити собою (про хмари, туман, дим тощо).
3. Розм. Заплутати, втягнути у складну, неприємну справу.
4. Діал. Забруднити, замазати.
Словник Української Мови
Буква
1. Затягнути, затягти щось кудись, перемістити силою або з труднощами.
2. Заволокти, покрити собою (про хмари, туман, дим тощо).
3. Розм. Заплутати, втягнути у складну, неприємну справу.
4. Діал. Забруднити, замазати.
Приклад 1:
— Так от, пане сотнику, я накажу виплавити з хреста золоті ланцюги і всім, всім, у тому числі і вам, усім, хто не хоче прийняти нашу віру, накинути ланцюги на шиї і завести, затягнути, заволочити в одну-єдину правдиву на світі віру — католицтво. Наливайко змовчав.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”