• апофеоз

    1. У Стародавній Греції та Римі це означало ритуал або практику вшанування видатної людини шляхом її вознесіння до статусу божества.

    2. У книжковій мові — надзвичайне вихваляння, прославлення певної особи, події чи явища, що доводиться до найвищого ступеня. Наприклад, у художніх творах це може бути увічнення протесту або таких почуттів, як материнська любов чи страждання.

    3. У театральному мистецтві — урочиста фінальна сцена вистави чи концерту, мета якої — грандіозне прославляння народу, героя чи знаменної події.

  • апоферитин

    Апоферитин — це протеїн, що утворює комплексну сполуку заліза, поєднуючи гідроксид заліза з фосфорною кислотою (утворюючи феритин). Він відповідає за абсорбцію заліза в кишківнику та його подальше резервне накопичення в організмі. Цей білок локалізується в таких органах, як селезінка, печінка та кишкова слизова оболонка.

  • апофермент

    Апофермент — це білкова, колоїдальна складова ферменту, яка відповідає за специфічність його дії. Він активує інший компонент ферментивної системи — кофермент, а також залучається до регулювання каталітичної активності. Ця білкова структура є чутливою до високої температури та втрачає свої властивості при її підвищенні.

  • апофіка

    Апофіка — це комора, що відрізняється чистотою, добрим освітленням, сухістю та активною вентиляцією. Її протиставляють льохові (холодному, вологому та темному) та прикомірку (теплій, сухій, темній, але задушній коморі). У такому приміщенні традиційно зберігали борошно, крупи, а згодом — сухі трави, прянощі, олію, горіхи та сушені фрукти.

  • апофіс

    У міфології стародавнього Єгипту Апофіс — це злий дух, що втілює руйнування; демонічна істота, мета якої — повергнути світ у безкінечну темряву.

    Цим ім’ям також названо навколоземний астероїд діаметром приблизно 250 метрів і масою 2×10¹⁰ кілограмів. За прогнозами, у п’ятницю, 13 квітня 2029 року, це небесне тіло пройде на близькій відстані від нашої планети.

  • апофіт

    Докладне пояснення цього терміна можна знайти в статті під назвою «апофіти».

  • апофіти

    Апофіт — це вид рослин, що природно ростуть у даній місцевості, але здатні швидко заселяти орні землі та ставати бур’янами.

  • апофорети

    Апофоретами називали залишки їжі – продукти чи вже приготовані страви, що лишалися по завершенні бенкету. Такий звичай існував у античності, Візантійській імперії, а також у середньовіччі на землях Південно-Східної Європи та Русі (аж до XIII століття). Ці рештки поділяли між усіма присутніми порівну, і гості забирали їх із собою.

  • апоха

    У буддизмі існує концепція апохи, яка стверджує, що будь-які поняття позбавлені абсолютного сенсу та мають лише заперечне або ж умовне значення. Це вчення стосується низки проблем у сферах логіки, теорії пізнання та метафізики, через що воно активно обговорювалося в Індії філософами різних релігійних напрямів.

    АПОХА 2, -и, ж. Платіжний документ, що підтверджує внесення коштів; квитанція або розписка.

  • апохромат

    Апохромат — це об’єктив, у якому хроматична аберація скоригована значно краще, ніж у простому ахроматі. Для мінімізації цього оптичного дефекту використовують особливі марки оптичного скла, певні кристали, а також включають у систему дзеркальні елементи. Різноманітні лінзові та дзеркально-лінзові апохромати застосовують у виробництві об’єктивів для астрономічних інструментів, мікроскопів і фотокамер.