Дурбецалка — власна назва, що позначає персонаж українського фольклору, зокрема казки, який уособлює безглузду, наївну або невмілу жінку або дівчину; часто використовується як образливе прізвисько для такої особи.
-
каракалпаки
1. Тюркомовний народ, що становить корінне населення Каракалпакстану (автономна республіка у складі Узбекистану).
2. Представник або представниця цього народу.
-
каракалпак
1. Представник тюркомовного народу, що проживає переважно в Каракалпакстані — автономній республіці у складі Узбекистану.
2. Національність, етнічна приналежність до цього народу.
3. Рідка повстяна шапка з високою тулією, яку традиційно носять каракалпаки та деякі інші народи Середньої Азії.
-
дурбахіт
Дурбахіт — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
Дурбахіт — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах (масив Ґорґани), розташованої на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.
-
каракал
1. Хижий ссавець родини котових (Caracal caracal) із довгими чорними вушками з китицями, поширений у саванах та напівпустелях Африки та Азії.
2. Порода домашньої кішки, виведена шляхом схрещування з диким каракалом, що має характерні високо поставлені вуха з китицями.
-
дурбас
1. (діал.) Товста, важка палиця, булава, кийок.
2. (перен., розм.) Про повільного, незграбного або нетямущого людину.
3. (перен., розм.) Про щось велике, важке або громіздке.
-
карака
1. (історичне) Тип великого океанського вітрильного судна з трьома-чотирма щоглами, поширений у XV–XVII століттях, з характерною округлою кормою; використовувалося для тривалих морських подорожей, досліджень та перевезення вантажів.
2. (зоологія) Рід великих птахів родини пастушкових (лат. Aramus), що мешкають на болотах та вологих луках Південної та Центральної Америки; відомі також як пастушки-арамі.
3. (географія, власна назва) Назва кількох невеликих річок у різних регіонах, зокрема в Україні (наприклад, притока Дністра).
-
дурачок
1. Розмовне зменшувально-пестливе від “дурень”: не дуже розумна, наївна або легковажна людина (часто з відтінком співчуття або жартівливої зневаги).
2. Назва народної гри, в якій учасники по черзі виконують кумедні або незвичайні завдання (наприклад, “грати в дурачка”).
3. Назва простої картярської гри для двох-чотирьох осіб, мета якої — позбутися всіх карт раніше за суперників (наприклад, “піковий дурачок”).
-
каразея
Каразея — груба вовняна тканина, що використовується для пошиття верхнього одягу, зазвичай чорного кольору.
Каразея — заст. верхній одяг (світка, кожух), пошитий з такої тканини.
-
дуралюміній
Легкий і міцний сплав на основі алюмінію з домішками міді, магнію та марганцю, що відрізняється високою міцністю після термічного оброблення (старіння); дюралюміній.