каракал

[kɑrɑkɑl] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Хижий ссавець родини котових (Caracal caracal) із довгими чорними вушками з китицями, поширений у саванах та напівпустелях Африки та Азії.

  2. (Зоологія) –

    Порода домашньої кішки, виведена шляхом схрещування з диким каракалом, що має характерні високо поставлені вуха з китицями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каракал, р. каракала, д. каракалові, з. каракал, о. каракалом, м. каракалі, к. каракале

Більше записів