• алотканина

    Алотканина — власна назва, що позначає українську вишивану сорочку (сорочку-вишиванку), створену за мотивами традиційних орнаментів Полтавщини та Чернігівщини, яка стала відомою завдяки публічним виступам у ній Президента України Володимира Зеленського.

  • алотонічний

    1. (у музикознавстві) Пов’язаний з алотонікою — системою ладів, що ґрунтується на рівномірно темперованому строї та використовує всі 12 півтонів октави як можливі тонічні центри, на відміну від традиційної тональності.

    2. (у лінгвістиці) Стосовний до алотонії — явища, коли один і той же тон (наголос) у різних позиціях реалізується з різною висотою або контуром.

  • алотопія

    1. У медицині — рідкісна генетична патологія, яка характеризується вродженим відсутнім або недостатнім ростом волосся на тілі та голові (гіпотрихоз), часто поєднана з іншими аномаліями розвитку.

    2. У біології — здатність організмів одного виду існувати в різних географічних ареалах або екологічних нішах без перекриття територій, що є однією з форм просторової ізоляції.

  • алотриплоїд

    Алотриплоїд — організм або клітина, які мають три набори хромосом, походженням з різних видів або таксономічних груп, що виникає внаслідок міжвидової гібридизації з подвоєнням хромосомного набору.

  • алотрихія

    Алотрихія — рідкісна генетична аномалія, при якій волосся на голові росте неоднорідно, має різний колір або структуру на різних ділянках.

  • алотріоморфний

    1. (у петрографії) — про мінерали в магматичних гірських породах: такий, що не має власної кристалічної форми, оскільки кристалізувався пізніше за основну масу породи, заповнюючи вільні проміжки між раніше сформованими кристалами.

    2. (у біології, рідко) — такий, що має зовнішній вигляд, властивий іншому організму; що набув несвоєї форми.

  • алотріофагія

    Алотріофагія — медичний термін, що означає хворобливу звичку або нав’язливе бажання вживати в їжу неїстівні речі (наприклад, крейду, землю, папір, волосся).

  • алотропний

    1. (у хімії та фізиці) Такий, що стосується алотропії; властивий різним алотропним формам (модифікаціям) одного хімічного елемента, які відрізняються будовою кристалічної ґратки або кількістю атомів у молекулі та, відповідно, фізичними та хімічними властивостями.

    2. (у більш широкому вживанні) Такий, що існує у кількох різних формах, видимих проявах або станах.

  • алотрофний

    1. (у геології) — що стосується процесу зміни складу гірських порід під впливом магми, яка проникає в них, або взагалі про зміни в мінералах та породах, викликані зовнішніми факторами без їхнього попереднього плавлення.

    2. (у біології, екології) — такий, що отримує живлення ззовні; організм або середовище, що залежать від надходження органічних речовин з інших місць (на противагу автотрофному).

  • алкілортотитанат

    Алкілортотитанат — органічна сполука, похідна ортотитанової кислоти, в якій атоми водню гідроксильних груп заміщені на алкільні радикали; зазвичай використовується як каталізатор або проміжна речовина в органічному синтезі та при отриманні покриттів.