Значення
- (Мистецтво) –
(у музикознавстві) Пов’язаний з алотонікою — системою ладів, що ґрунтується на рівномірно темперованому строї та використовує всі 12 півтонів октави як можливі тонічні центри, на відміну від традиційної тональності.
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Стосовний до алотонії — явища, коли один і той же тон (наголос) у різних позиціях реалізується з різною висотою або контуром.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алотонічний, р. алотонічного, д. алотонічному, з. алотонічного, о. алотонічним, м. алотонічнім, к. алотонічний