1. Надавати аморфної форми, перетворювати кристалічну структуру речовини на некристалічну, безформну.
2. У переносному значенні: позбавляти чіткості, виразності, конкретності; робити розмитим, невиразним (про ідеї, поняття тощо).
-
аморфізуватися
1. (у фізиці, хімії) Набувати аморфного стану; втрачати кристалічну структуру.
2. (переносно) Втрачати чіткість форм, меж або внутрішню організацію; ставати безформним, невиразним.
-
аморфніший
1. Вищий ступінь порівняння від прикметника “аморфний” (1-ше значення): такий, що має менш виражену внутрішню структуру, менш упорядкований; більш безформний.
2. Вищий ступінь порівняння від прикметника “аморфний” (2-ге значення): такий, що виявляє меншу визначеність, чіткість характеру, меншу цілеспрямованість; більш безвольний, пасивний.
-
аміктичний
1. (у геології) що стосується аміктиту — глинистої гірської породи, яка утворилася в умовах холодного клімату з дрібнозернистих відкладень на дні прісних водойм, часто містить лінзи та прошарки льоду.
2. (у палеокліматології) що характеризує або належить до довготривало мерзлої (крижаної) водойми, яка не тане протягом усього року.
-
аміл
1. (хімія) Застаріла назва пентану — насиченого вуглеводню з п’ятьма атомами карбону в молекулі (C₅H₁₂), що є складовою частиною бензину.
2. (хімія) Загальна назва радикалу (залишку) пентану (C₅H₁₁–), що входить до складу складніших органічних сполук, наприклад, амілового спирту.
-
аміламін
Аміламін — власна назва лікарського засобу, що є комбінацією амінофталугідразіду та метамізолу натрію, який застосовується як знеболювальний та протизапальний препарат.
-
амілбромід
Амілбромід — хімічна сполука, бромід амілу, що застосовується в органічному синтезі та може використовуватися в медицині як седативний засіб.
-
амілгалогенід
Амілгалогенід — органічна сполука, похідна амілу (пентану), в якій один або кілька атомів водню заміщені на атом галогену (фтору, хлору, брому, йоду); представник класу алкілгалогенідів.
-
амілйодид
Амілйодид — хімічна сполука, йодистий аміл, органічний йодид, що є похідним амілового спирту, де атом гідрогену заміщений на йод; зазвичай безбарвна рідина з різким запахом, що застосовується в органічному синтезі.
-
амілметиловий
Хімічний термін, що позначає органічну сполуку, яка містить у своєму складі дві різні вуглеводневі групи: амільну (пентанільну, C₅H₁₁–) та метилову (CH₃–). Наприклад, амілметиловий етер.