• змарганий

    1. (дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова “змаргати”) такий, що був підданий марганцюванню — обробці розчином марганцівки з метою дезінфекції або знебарвлення.

    2. (переносне значення) знебарвлений, блідий, що втратив яскравість кольору (зазвичай через вплив сонця, води або хімічних речовин).

    3. (розмовне) виснажений, зморений, дуже втомлений; такий, що має нездоровий, блідий вигляд.

  • зманюватися

    1. (розм.) Збиратися, скупчуватися в одному місці (переважно про людей).

    2. (перен., розм.) Нагромаджуватися, накопичуватися (про явища, почуття тощо).

  • зманювати

    1. Обманювати, вводити в оману, приховуючи правду або навмисно спотворюючи інформацію з корисливих міркувань.

    2. Заманювати, приваблювати обіцянками, хитрощами або лестощами в небезпечне або невигідне становище.

    3. Розм. Схиляти до чогось, умовляти, часто з відтінком спокуси або обману.

  • зманювання

    1. Дія за значенням дієслова “зманювати” — обманювання, введення в оману шляхом хитрого впливу або спокуси.

    2. (У техніці, інформатиці) Процес або результат перетворення даних, сигналу чи зображення з однієї форми представлення в іншу, часто зі зміною властивостей (наприклад, цифрове зманювання аналогового сигналу).

  • зманливий

    Який спокушає, вабить, принаджує чимось привабливим, але часто обманливим або несправжнім; що манить із собою оману.

    Який створює приємне, але хибне враження; обманливий, оманливий.

  • зманитися

    1. (розм.) Зібратися, зійтися в одному місці, об’єднатися для спільної дії (переважно про групу людей).

    2. (перен., розм.) Випадково зустрітися, зійтися з кимось.

  • зманити

    1. Обманом, хитрощами спонукати когось прийти кудись або зробити щось; заманити.

    2. Обдурити, ошукати когось, не виконавши обіцяного; ввести в оману.

    3. Розм. Привабити, спокусити чимось приємним, принадним.

  • зманений

    1. Який перебуває у стані змагання, суперництва; такий, що змагається.

    2. Який викликає змагання, суперництво; змагальний.

  • зманевруватися

    1. (про транспортний засіб, механізм) Зайняти певне положення або потрапити в потрібне місце в результаті маневрування; маневруючи, розташуватися.

    2. (переносно, про людину) Вміло вийти зі скрутного становища, знайти спосіб уникнути чогось небажаного; пристосуватися до обставин.

  • зманеврувати

    1. Виконати маневр, зробити маневр; вміло, спритно пересунутися, переміститися, змінити положення (переважно про транспортні засоби, війська тощо).

    2. Перен. Вправно, спритно вчинити, знайти вихід із складного становища; вийти з труднощів завдяки кмітливості та набутій майстерності.