1. Обманом, хитрощами спонукати когось прийти кудись або зробити щось; заманити.
2. Обдурити, ошукати когось, не виконавши обіцяного; ввести в оману.
3. Розм. Привабити, спокусити чимось приємним, принадним.
Словник Української Мови
Буква
1. Обманом, хитрощами спонукати когось прийти кудись або зробити щось; заманити.
2. Обдурити, ошукати когось, не виконавши обіцяного; ввести в оману.
3. Розм. Привабити, спокусити чимось приємним, принадним.
Приклад 1:
Були й отці, що ради тебе покинули доми Господні… Тобі й мого кохання треба — зманити з отчої господи.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”