Бутилат — хімічна сполука, сіль або естер бутилового спирту та іншої кислоти, що зазвичай використовується як селективний гербіцид для боротьби з однорічними злаковими бур’янами в посівах сільськогосподарських культур.

Бутилат — комерційна назва пестициду на основі N,N-діізобутилтіокарбамату, що застосовується в агротехніці.

Бутиланілін — органічна сполука, похідна аніліну, в якій один або кілька атомів водню в аміногрупі заміщені бутильним радикалом; використовується як проміжний продукт у синтезі барвників, лікарських засобів та інших хімічних речовин.

Бутиламін — органічна сполука, первинний амін, похідне бутану, у якому один атом водню замінено на аміногрупу (-NH₂); існує у вигляді чотирьох ізомерів (н-бутиламін, ізобутиламін, втор-бутиламін, трет-бутиламін), безбарвна легкозаймиста рідина з різким запахом, що застосовується як розчинник та проміжний продукт у хімічному синтезі.

1. Одновалентний радикал (залишок) C₄H₉, що походить від бутану; входить до складу багатьох органічних сполук.

2. Розмовна назва бутилового спирту.

1. Невеликий магазин, що спеціалізується на продажу ексклюзивного, часто дизайнерського одягу, взуття або аксесуарів, зазвичай з високим рівнем обслуговування та індивідуальним підходом до клієнта.

2. Стильний магазин або невелика торгова точка, що пропонує товари певної, часто вузької, категорії (косметика, ювелірні вироби, предмети інтер’єру тощо), відрізняється оригінальним дизайном та обмеженою кількістю унікальних позицій.

3. (У переносному значенні) Про будь-яку невелику установу, організацію або підприємство, що позиціонує себе як елітне, ексклюзивне або орієнтоване на обслуговування вимогливих клієнтів.

1. Філософська категорія, що означає об’єктивну реальність, яка існує незалежно від людської свідомості; сутність, основа світу, найзагальніша форма існування матерії, природи, суспільства, думки.

2. У мовознавстві: один з основних дієслівних компонентів у мові, що виражає зв’язок між суб’єктом та його ознакою або станом, а також існування самого суб’єкта; поняття про дієслово-зв’язку.

1. Закуска, що складається зі скибки хліба (часто змащеної маслом, майонезом або іншою пастою), на яку покладено нарізані шматочки їстівних продуктів: сиру, ковбаси, риби, овочів тощо.

2. Страва, що готується шляхом накладання на скибку хліба або булки різноманітних інгредієнтів, які можуть бути як холодними, так і запеченими або підігрітими (наприклад, гарячий бутерброд).

1. (хімія) Ненасичена вуглеводнева сполука з одним подвійним зв’язком у молекулі, що належить до ряду алкенів; загальна формула CₙH₂ₙ; використовується в промисловості як сировина для синтезу полімерів та інших хімічних речовин.

2. (історична географія) Місцевість, історичний район у Києві, розташований на Подолі, відомий з літописів; у давнину — забудована частина міста, де мешкали ремісники та купці.

1. Скляна або пластикова пляшка, зазвичай невеликого розміру, з вузькою горловиною, призначена для зберігання рідин (напоїв, ліків тощо).

2. Розм. Міра об’єму рідини, що дорівнює об’єму такої пляшки (зазвичай 0,5 літра).

1. Скляна пляска з широким тулубом і вузькою горловиною, зазвичай з пробкою, призначена для зберігання та розливу рідин (наприклад, вина, олії).

2. Розм. Велика пляшка (зазвичай місткістю 0,5 літра або більше), особливо з-під алкогольних напоїв.