• бутилфосфат

    Бутилфосфат — органічна сполука, ефір фосфорної кислоти та бутилового спирту; зазвичай використовується як розчинник, пластифікатор або екстрагент у хімічній промисловості.

  • бутилфлуорид

    Бутилфлуорид — органічна сполука, похідна бутану, в якій один атом водню замінено на атом фтору; фторалкани загальної формули C₄H₉F, що існують у вигляді кількох структурних ізомерів (наприклад, 1-фторбутан, 2-фторбутан).

  • бутиллітій

    Бутиллітій — органолітієва сполука з формулою C₄H₉Li, що є представником алкіллітієвих реагентів; широко використовується в органічному синтезі як сильна основа та нуклеофіл, зокрема для реакцій металізації та утворення нових вуглець-вуглецевих зв’язків.

  • бутилкаучук

    1. (історичний термін) Синтетичний каучук, який вироблявся в СРСР у 1930-х роках з етилового спирту, отриманого з харчової сировини (наприклад, картоплі); був одним з перших промислових синтетичних каучуків.

    2. (розмовна назва) Загальна неофіційна назва для ранніх видів синтетичного каучуку, виробництво яких було засноване на використанні спирту як сировини.

  • бутилйодид

    Бутилйодид — органічна сполука, йодопохідний вуглеводню, що є йодидом бутилу; безбарвна рідина з різким запахом, що застосовується в органічному синтезі.

  • бутилени

    1. Рідковживана назва для алкенів (ненасичених вуглеводнів) з чотирма атомами вуглецю в молекулі, зокрема для ізомерів із загальною формулою C₄H₈ (бутенів).

    2. У технічній та промисловій термінології — суміш різних ізомерів бутену (наприклад, бутен-1, бутен-2, ізобутилен), що застосовується як сировина в нафтохімії для виробництва високооктанових добавок, полімерів та інших хімічних продуктів.

  • бутилен

    1. Ненасичений вуглеводень ряду олефінів, що має хімічну формулу C₄H₈; застосовується в промисловості для синтезу органічних сполук, зокрема бутадієну, а також як паливо.

    2. Те саме, що бутен — загальна назва ізомерних ненасичених вуглеводнів (наприклад, бутен-1, бутен-2, ізобутилен) з молекулярною формулою C₄H₈.

  • бутилгалогенід

    Бутилгалогенід — органічна сполука з групи галогенопохідних вуглеводнів, в якій атом галогену (фтору, хлору, брому або йоду) пов’язаний з бутильним залишком (C₄H₉⁻). Існує у вигляді кількох ізомерів, залежно від будови вуглеводневого ланцюга та положення атома галогену, наприклад: н-бутилгалогенід, ізобутилгалогенід, втор-бутилгалогенід та трет-бутилгалогенід.

  • бутилбромід

    Бутилбромід — органічна сполука, бромопохідний алкан, що належить до класу галогеновуглеводнів; хімічна формула C₄H₉Br; безбарвна рідина з різким запахом, що застосовується як алкілюючий агент в органічному синтезі та як розчинник.

  • бутилацетат

    Бутилацетат — органічна сполука, естер оцтової кислоти та бутанолу, безбарвна рідина з характерним фруктовим запахом, що застосовується як розчинник у лакофарбовій, хімічній та поліграфічній промисловості.