бутилацетат

[butɪlɑt͡sɛtɑt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Бутилацетат — органічна сполука, естер оцтової кислоти та бутанолу, безбарвна рідина з характерним фруктовим запахом, що застосовується як розчинник у лакофарбовій, хімічній та поліграфічній промисловості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бутилацетат, р. бутилацетату, д. бутилацетатові, з. бутилацетат, о. бутилацетатом, м. бутилацетаті, к. бутилацетате

Більше записів