• біоконверсія

    1. Біотехнологічний процес перетворення одних органічних сполук на інші за допомогою живого матеріалу (мікроорганізмів, клітинних культур, ферментів тощо), що супроводжується зміною їхньої хімічної структури та властивостей.

    2. У ширшому сенсі — перетворення біомаси, відходів органічного походження або біологічних ресурсів у цінні продукти (наприклад, біопаливо, хімікати, корми) за рахунок біологічних агентів.

  • біокомунікація

    Біокомунікація — це наукова дисципліна, що вивчає способи передачі інформації між живими організмами (в межах одного виду або між різними видами) за допомогою хімічних, акустичних, оптичних, механічних та електричних сигналів.

    Біокомунікація — це сам процес спілкування та обміну сигналами між живими істотами в природі, що забезпечує їхню поведінку, координацію дій, розпізнавання, залицяння, попередження про небезпеку тощо.

  • біокомплекс

    1. Складний природний або штучно створений об’єкт, що об’єднує різні живі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) та середовище їх існування, які функціонально взаємопов’язані та утворюють єдину цілісну систему з певними властивостями (наприклад, ґрунтовий біокомплекс).

    2. Назва конкретних підприємств, науково-дослідних установ, торгових марок або продуктів (переважно в галузі сільського господарства, медицини, косметології), що спеціалізуються на виробництві або дослідженні біологічно активних речовин, препаратів на природній основі або комплексних біотехнологій.

  • біокомбінат

    1. Підприємство або комплекс підприємств, що займається виробництвом біологічних препаратів (вакцин, сироваток, діагностикумів тощо) для медицини та ветеринарії.

    2. Велике спеціалізоване підприємство з промислового виробництва продуктів мікробіологічного синтезу (наприклад, кормових білків, амінокислот, ферментів).

    3. (У власній назві) Частина офіційної назви конкретного підприємства біотехнологічного профілю, наприклад, “Білоцерківський біокомбінат”.

  • біоклімограма

    Біоклімограма — графічне зображення зв’язку між кліматичними факторами (наприклад, температурою, вологістю повітря, опадами) та біологічними явищами або станами живого організму (наприклад, фенологічними фазами рослин, періодами активності тварин, самопочуттям людини) за певний період часу.

  • біокліматологія

    Біокліматологія — наукова дисципліна на стику біології та кліматології, що вивчає вплив кліматичних факторів (температури, вологості, сонячної радіації, атмосферного тиску тощо) на живі організми, їхній розвиток, розподіл та стан.

    Біокліматологія — прикладна галузь знань, що досліджує взаємозв’язок між кліматичними умовами та здоров’ям людини, з метою розробки оздоровчих та профілактичних заходів, а також для кліматотерапії.

  • біокліматограма

    Біокліматограма — графічне зображення зв’язку між кліматичними факторами (температура, вологість, опади тощо) та біологічними явищами (наприклад, фенологічними фазами розвитку рослин або тварин) протягом певного періоду часу.

  • біоклімат

    1. Сукупність кліматичних умов певної території, що розглядаються з точки зору їх впливу на живі організми, зокрема на здоров’я та самопочуття людини; клімат, оцінений за біологічними критеріями.

    2. Кліматичні характеристики певного середовища існування (наприклад, лісу, печери, житлового приміщення), що безпосередньо впливають на організми, які там мешкають.

  • біоклима

    Біоклима — власна назва українського виробника натуральної косметики, заснованого у 2006 році, що спеціалізується на створенні засобів для догляду за шкірою та волоссям на основі рослинних екстрактів, ефірних олій та біологічно активних компонентів.

    Біоклима — загальна назва продукції (кремів, шампунів, масок тощо) однойменної торгової марки української натуральної косметики.

  • біокерування

    Біокерування — це технологія, що дозволяє людині керувати технічними пристроями (наприклад, протезами, комп’ютерами, екзоскелетами) за допомогою сигналів власного тіла, зокрема електричних імпульсів від м’язів (електроміографія), мозку (електроенцефалографія) або очей.

    У ширшому сенсі — це напрямок біоінженерії та нейронаук, що вивчає методи та створює інтерфейси для безпосереднього зв’язку між біологічною системою (організмом) і зовнішнім технічним пристроєм з метою управління ним.