Біокалориметрія — це розділ біофізики, що вивчає енергетичні процеси в живих організмах шляхом вимірювання кількості теплоти, яка виділяється або поглинається під час біохімічних реакцій, фізіологічної діяльності клітин, тканин чи цілих організмів.

Біокалориметрія — це метод дослідження, заснований на використанні спеціальних приладів (калориметрів) для точного кількісного визначення теплових ефектів, що супроводжують процеси метаболізму, дихання, м’язового скорочення, росту мікроорганізмів тощо.

Прилад для вимірювання кількості теплоти, що виділяється або поглинається під час біохімічних процесів у живих організмах або біологічних зразках.

1. Стратиграфічний підрозділ, що виділяється на основі викопних решток певної групи організмів (наприклад, виду, роду, сімейства) і відповідає інтервалу їх геологічного існування; зона.

2. Область поширення певного виду, роду або іншої таксономічної групи живих організмів; ареал.

Біозв’язок — власна назва української компанії, що спеціалізується на виробництві та реалізації високоякісних органічних добрив, грунтів та агрохімікатів для сільського господарства і садівництва.

Біозв’язок — зареєстрована торгова марка (бренд) органічних добрив та іншої продукції для рослинництва, що виробляється однойменною компанією.

1. Комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникненню, поширенню та впливу патогенних біологічних агентів (бактерій, вірусів, токсинів тощо) на людину, тварин, рослини та навколишнє середовище.

2. Сукупність технічних, організаційних та медико-біологічних засобів і методів, що забезпечують безпеку працівників у лабораторіях, медичних, фармацевтичних чи дослідних установах при роботі з біологічно небезпечними матеріалами.

3. Галузь знань і практичної діяльності, що вивчає та реалізує принципи біологічної безпеки на рівні держави, регіону чи окремого об’єкта.

1. Спеціально охоронювана природна територія, створена для збереження у природному стані типових або унікальних природних комплексів (біоценозів) з усією сукупністю їхніх компонентів, а також для вивчення природних процесів і явищ.

2. У широкому вжитку — природоохоронна установа або територія, основним завданням якої є охорона та дослідження різноманіття рослинного і тваринного світу (біорізноманіття).

1. Власна назва науково-дослідної станції Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, розташованої в Антарктиці на острові Галіндез (Аргентинські острови).

2. Загальна назва біологічних дослідних станцій, лабораторій або комплексів, що спеціалізуються на вивченні живих організмів та екосистем.

Біоетика — це міждисциплінарна галузь знань, що вивчає етичні, правові та соціальні проблеми, які виникають у зв’язку з розвитком біології, медицини та технологій, зокрема щодо життя, здоров’я, смерті людини, а також стану навколишнього середовища.

Біоетика — це система етичних принципів і норм, що регулюють діяльність у сфері охорони здоров’я, біомедичних досліджень, застосування біотехнологій та ставлення до живої природи.

1. Енергія, що виробляється, накопичується або вивільняється живими організмами або біологічними системами в процесі їх життєдіяльності; біологічна енергія.

2. Вид альтернативної енергії, що отримується з біомаси (рослинної або тваринної сировини, органічних відходів) шляхом її переробки (наприклад, спалювання, біохімічного чи термохімічного розкладання).

3. У паранаукових та езотеричних вченнях — гіпотетична життєва сила, енергетичне поле або потік, що, за уявленнями, існує в навколишньому просторі та в самих живі істотах, впливаючи на їхній стан і здоров’я.

Біоенерготерапевт — це людина, яка практикує біоенерготерапію, альтернативний метод оздоровлення, що базується на концепції впливу на біополе, енергетичні потоки або життєву силу організму пацієнта з метою відновлення енергетичного балансу та усунення хвороб.

Біоенерготерапевт — це спеціаліст (часто з немедичною освітою), який позиціонує себе як той, хто володіє вродженими або набутими здібностями до сприйняття, аналізу та корекції енергетичного стану людини, зазвичай без безпосереднього фізичного втручання.