озонід

1. Хімічна сполука, утворена киснем та іншим елементом, у якій кисень проявляє ступінь окиснення −1/3; представником є, наприклад, озонід калію KO₃.

2. Нестійка сполука озону з ненасиченими органічними речовинами (олефінами), що утворюється в процесі озонолізу.

Приклади:

Приклад 1:
Назва електронегатив ної частини бінарної сполуки по винна містити суфікс -ид (-ід), наприклад: Сs2О — оксид цезію; СsO2 — надпероксид (оксогенід) цезію; СsO3 — озонід цезію; 50 СаН2 — гідрид кальцію; Ag3N — нітрид триаргентуму; AgN3 — азид аргентуму (І); К2S — сульфід калію; SiCl4 — тетрахлорид силіцію; СО2 — діоксид карбону. 2.5 Бінарні гідрогенові сполуки Назви бінарних гідрогенових сполук у номенклатурі ІЮПАК можна будувати і звичайним чином, наприклад: LіН — гідрид літію; ВеН2 – дигідрид берилію; РН3 — тригідрид фосфору, СН4 — тетрагідрид карбону.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 2:
Солі – похідні гіпотетичної озонідної кислоти НO3 називають озонідами, наприклад RbО3 — озонід рубідію. У озонід-йоні О3 – Оксиген має формальний ступінь окиснення “– ⅓”.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
У озонід-йоні О3 – Оксиген має формальний ступінь окиснення “– ⅓”. 2.7 Бінарні галогеніди НС1 — хлорид гідрогену, хлорогідроген (хлороводень); +2 СF2 — дифлуорид карбону, або флуорид карбону (II); +3 РІ3 — трийодид фосфору, або йодид фосфору (III); +2 СrСl2 — дихлорид хрому, або хлорид хрому (II); +3 СrС13 — трихлорид хрому, або хлорид хрому (III).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”