Значення
-
Овес — однорічна трав’яниста рослина родини злакових, зернова культура, що вирощується для харчових і кормових цілей.
-
Овес — зернівка (плоди) цієї рослини, яка використовується як крупа для каш, висівок або як корм для тварин.
-
Овес — колосоподібне волотисте суцвіття цієї рослини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. овес, р. вівса, д. вівсові, з. овес, о. вівсом, м. вівсі, к. вівсе
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘овес’ походить від праслов’янського *ovьsъ, яке, своєю чергою, споріднене з литовським avižà, латиським àuzi, прусським wyse, латинським avena (з *avina < *avigā). Ці форми сягають індоєвропейського кореня *awig-. Деякі дослідники припускають зв'язок із давньоіндійським avas (харчування) або зі словом 'вівця', але ці гіпотези є сумнівними. Таким чином, 'овес' — це давня культурна рослина, назва якої збереглася в багатьох індоєвропейських мовах.