Значення
-
Однорічна трав’яниста рослина родини злакових, одна з найважливіших зернових культур, що дає зерно для виробництва борошна, крупи, а також використовується як корм і технічна сировина.
-
Зерно цієї рослини, яке є основним хлібним продуктом.
-
Посіви цієї рослини на полі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пшениця, р. пшениці, д. пшениці, з. пшеницю, о. пшеницею, м. пшениці, к. пшенице
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘пшениця’ походить від праслов’янського *pьšenica, утвореного від прикметника *pьšeno, що означає ‘товчений’ або ‘молотий’. Це пов’язано з дієсловом *pьxati (пхати), тобто ‘товкти, молоти’. Таким чином, пшениця — це ‘зерно, яке товчуть або мелють’. Ця назва відображає давній спосіб обробки зерна для отримання борошна.