Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жито, р. жита, д. житу, з. жито, о. житом, м. житі, к. жито
Походження слова (Етимологія)
Слово «жито» походить від праслов’янського *žito, яке пов’язане з дієсловом *žiti («жити»). Спочатку воно означало «збіжжя» або «хліб на корені», а згодом набуло значення «зерно» та «рослина». Це слово споріднене з литовським géisti («жити»), прусським geits («хліб»), а також з давньоверхньонімецьким kît («пагін, паросток»). В українській мові «жито» — це назва злакової рослини (Secale cereale), з якої випікають житній хліб.