Словник Української Мови
Буква
1. Однорічна трав’яниста рослина родини злакових з колосоподібним суцвіттям, зернівки якої використовуються для виробництва круп, борошна, пива та як корм.
2. Зерно цієї рослини, що є цінним харчовим і кормовим продуктом.
3. Гострий гнійний запальний процес у волосяному мішечку вії або сальній залозі повіки ока, що проявляється набряком та червонінням; гордеолум.
Чіпко,- каже, радіючи, Мотря.- Тепер буде своє жито й своя пшениця, і просо, й ячмінь, і гречка… Одберу місцину, картоплі насаджу – на зиму буде!.. Ік різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо, ковбаси начинимо… Буде з нас! — Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Населення Ассирії здавна виро- Господарське життя, щувало в долинах рік ячмінь, суспільство Ассирії полбу (двозерна пшениця), го- у II тис. до н. е. родні культури, а на південних схилах гір, придатних для те- расного землеробства, закладало сади і виноградники. — Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”