Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто займається жнивами, збиранням урожаю зернових культур за допомогою серпа, коси або інших знарядь.
2. Переносно: смерть, яка забирає життя, часто зображається у вигляді фігури з косою.
3. Назва деяких видів комах (наприклад, “богомол-жнець”) або рослин, що мають відношення до жнив або зрізування.
Приклад 1:
Женщина довго носила та плекала своє почуття і тепер воно примушувало її докоряти, бо воно було стигле, як жито в кінці гарячого літа, і вимагало жнив, а жнець був заклопотаний іншим, і жати було нікому. Самуїл Мазур щось стискав лівою рукою в себе на грудях і, може, навмисне нічого не пам’ятав з інших причин, аніж з тих, що висувала женщина.
— Тютюнник Григорій, “Вир”