отамануватися

1. Ставати отаманом, брати на себе обов’язки та владу отамана; очолювати козацький загін, повстання тощо.

2. Перен. Поводити себе як отаман, свавільно розпоряджатися, нишпорити, бути ватажком у якійсь справі (часто із відтінком несхвалення).

Приклади:

Відсутні