Значення
- (Історія) –
Бути отаманом, виконувати обов’язки отамана; керувати, головувати (особливо в козацькому середовищі, на Запоріжжі тощо).
- (Лінгвістика) –
Перен. поводити себе владно, самовладно; розпоряджатися, командувати, часто з відтінком свавілля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я отаманую, ти отамануєш, він отаманує, ми отамануємо, ви отамануєте, вони отаманують