Значення
- (Історія) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “отаман”, що вказує на молодого, недосвідченого або невеликого за статусом керівника загону, групи людей.
- (Історія) –
(іст.) У козацькій традиції — молодший командир, помічник отамана, або голова невеликого, часто неформального, підрозділу.
- (Психологія) –
(перен., зневажл. або ірон.) Людина, яка намагається командувати, вести себе як ватажок, не маючи на те достатніх поважних підстав, авторитету чи реальної влади.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отаманчик, р. отаманчика, д. отаманчикові, з. отаманчика, о. отаманчиком, м. отаманчикові, к. отаманчику