отаманчик

[otɑmɑnt͡ʃɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “отаман”, що вказує на молодого, недосвідченого або невеликого за статусом керівника загону, групи людей.

  2. (Історія) –

    (іст.) У козацькій традиції — молодший командир, помічник отамана, або голова невеликого, часто неформального, підрозділу.

  3. (Психологія) –

    (перен., зневажл. або ірон.) Людина, яка намагається командувати, вести себе як ватажок, не маючи на те достатніх поважних підстав, авторитету чи реальної влади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. отаманчик, р. отаманчика, д. отаманчикові, з. отаманчика, о. отаманчиком, м. отаманчикові, к. отаманчику

Більше записів