орієнтація

[orijɛntɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням орієнтувати та орієнтуватися; визначення свого місцезнаходження, напрямку руху або ставлення до чогось за певними ознаками, прикметами, явищами.

  2. Уміння розбиратися в навколишній обстановці, обґрунтоване розуміння суті явищ, процесів, подій; світоглядна позиція, напрямок діяльності.

  3. Спеціальне спорядження, навчання або підготовка для дій у певних умовах (наприклад, у горах, під водою).

  4. У біології — здатність організму або його частин (органів) займати певне положення в просторі під впливом зовнішніх чинників (наприклад, сили тяжіння, світла).

  5. У геометрії — властивість фігур, що розрізняє, наприклад, праву та ліву трійку векторів або напрям обходу контуру.

  6. У сексології — статева орієнтація як переважна спрямованість сексуального потягу, емоційної та романтичної привабливості до представників певної статі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. орієнтація, р. орієнтації, д. орієнтації, з. орієнтацію, о. орієнтацією, м. орієнтації, к. орієнтаціє

Більше записів