розріджуваність

1. Властивість речовини, що характеризує її здатність зменшувати свою густину, ставати менш щільною або концентрованою; рідкість, неплотність.

2. У техніці та матеріалознавстві — характеристика матеріалу (наприклад, бетону, ґрунту), що визначає ступінь зменшення його об’ємної маси або щільності внаслідок наявності пор, пустот або спеціальних добавок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |