окладка

[oklɑdkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (діал.) Те саме, що обкладка — тонка дощечка, пластина, якою обкладають, оббивають щось.

  2. (діал.) Те саме, що обкладинка — тверда палітурка книги або зовнішня частина палітурки, що зазвичай виготовляється з паперу, картону, тканини тощо.

  3. (діал., рідк.) Те саме, що окладоздоблена металева накладка на іконі, що прикриває лики та руки, залишаючи видимими лише обличчя та долоні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. окладка, р. окладки, д. окладці, з. окладку, о. окладкою, м. окладці, к. окладко

Більше записів