обкладинка

Зовнішня захисна частина книги, брошури, зошита або блоно, що зазвичай виготовляється з щільнішого матеріалу, ніж сторінки, і на якій міститься назва, ім’я автора та інші відомості або ілюстрації.

Тонка обгортка, папір або інший матеріал, яким обкладають (обгортають) щось для захисту, збереження чи прикраси.

У поліграфії та видавничій справі — технологічна одиниця видання, що складається з передньої, задньої сторонки та корешка, може бути цільнокріпленою або накладеною на книжковий блок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Михайло БРИНИХ ШАХМАТИ ДЛЯ ДИБІЛІВ Роман-посібник Лауреат конкурсу романів, кіносценаріїв та п’єс «КОРОНАЦІЯ СЛОВА—2008» Київ • 2008УДК 821.161.2.-7 ББК 84(4УКР6-7) Б 87 Текст подано в авторській редакції Обкладинка Ростислава Лужецького © М. Бриних, 2008 © Р. Лужецький, обкладинка, 2008 © Дизайн, макет. «Факт», 2008ISBN 978-966-359-291-6Пролог АЛЬФА ВСТРІЧАЄ АМЄГУ Мальчік сидів на підлозі, розклавши навколо себе пакети з чіп­ сами, шоколадні батончики і кукурузяні хлопья.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Приклад 2:
Вона є підбіркою «есеїв, шкіців та колажів Юрія Іздрика, вперше зібраних під однією обкладинкою» (сама обкладинка теж є бездоганним шкіцом і колажем того ж Іздрика). Ця підбірка може сприйнятися як довгоочікувана сатисфакція всіма, кому Іздрик здається цікавим і симпатичним, а його проза надто складною.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |