Значення
-
Те, чим обкладують, обкладають щось; покриття, обшивка, оббивка з чогось.
-
Зовнішня захисна частина палітурки книги, зазвичай паперова, що охоплює корінці зовнішніх сторінок блоку; суперобкладинка.
-
Технічний елемент у вигляді пластини, плити, що закриває, захищає або з’єднує деталі конструкції.
-
У філателії: невеликий аркуш паперу з текстом або ілюстрацією, до якого кріплять поштову марку для її захисту або з нагоди певної події.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обкладка, р. обкладки, д. обкладці, з. обкладку, о. обкладкою, м. обкладці, к. обкладко