Значення
-
Ріжучий інструмент, що складається з руків’я та загостреного металевого леза, призначений для різання, коління або нанесення ударів.
-
Столовий прилад у вигляді невеликого ножа з тупим лезом, що використовується під час їди.
-
Ріжуча деталь або інструмент у різних механізмах, машинах та пристроях (наприклад, ніж комбайна, ніж гвинкорізального верстата).
-
(у географії) Вузька, загострена скеляста вершина гірського хребта або окремо розташована гора з крутими схилами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ніж, р. ножа, д. ножеві, з. ніж, о. ножем, м. ножеві, к. ноже
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ніж’ у значенні сполучника або частки походить зі старослов’янської мови, де існувало слово ‘ниже’, що складалося з ‘ни’ (заперечення, як українське ‘ні’) та підсилювальної частки ‘же’. Таким чином, ‘ніж’ використовується для підсилення заперечення. Також існує вираз ‘ніж-ні’ (аж ніяк), який утворився поєднанням синонімічних часток ‘ні’ та ‘ні’.