Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має незначні розміри, обсяг або кількість; невеликий, незначний, невеличкий.
2. Обмежений за ступенем вираженості, інтенсивністю; несильний, помірний.
3. Невисокий за рівнем значущості, важливості, соціального статусу; незначний, скромний.
Приклад 1:
Невеликий симпатичний гурт студентів, молоді викладачі, що жили з ними у повній злагоді й порозумінні, — Іван Денисюк і Леоніла Міщенко. Мандрівки по горах, обговорення фольклорних записів, здебільшого пісень і леґенд про Довбуша (пам’ятаю, якось Іван, якого ми в дусі гуцульської міфології прозвали «щезником», загубив під час екскурсії зошит з фольклорними записами — відтоді ця місцевість у нас дістала назву «зошити Довбуша»), піший перехід на досить значну відстань із Криворівні до Косова на храм.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Нехай маятник відхилено з пол о- ження рівноваги на невеликий к ут α . Складова сили тяжіння маятника nF , н апрямлена вздовж осі OO ′ , зрівноважується реакцією осі O .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”