незчисленність

[nɛzt͡ʃɪslɛnnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Абстрактний іменник, що означає властивість або стан предмета, який неможливо підрахувати, обчислити або виразити конкретним числом через його надзвичайну велику кількість, безкінечність або якісну невизначеність.

  2. У логіці та математиці — властивість множини, кількість елементів якої не є натуральним числом; нескінченна кількість, що перевищує будь-яке наперед задане число.

  3. Переносно — надзвичайно велика, неосяжна кількість чогось (наприклад, явищ, можливостей, варіантів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незчисленність, р. незчисленності, д. незчисленності, з. незчисленність, о. незчисленністю, м. незчисленності, к. незчисленносте

Більше записів