1. Той, що має значну товщину, об’ємний у поперечнику; товстий, грубий.
2. Розм. Той, що має повну, товсту статуру; огрядний.
потовстий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Той, що має значну товщину, об’ємний у поперечнику; товстий, грубий.
2. Розм. Той, що має повну, товсту статуру; огрядний.
Відсутні