1. Який не дотримується вірності, зраджує в коханні, дружбі, обов’язку; непостійний, зрадливий.
2. Який не відповідає дійсності, неправильний, помилковий; хибний.
3. Який не викликає довіри; ненадійний, сумнівний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не дотримується вірності, зраджує в коханні, дружбі, обов’язку; непостійний, зрадливий.
2. Який не відповідає дійсності, неправильний, помилковий; хибний.
3. Який не викликає довіри; ненадійний, сумнівний.
Приклад 1:
А то – беззубий, говорливий, Сухий, невірний, як шкелет, І лисий, і брехун сварливий? То вихрист із жидів, Авлет.
— Самчук Улас, “Марія”