непостійний

1. Такий, що не зберігає сталого, постійного стану; мінливий, змінний, несталий.

2. Такий, що не відрізняється вірністю, сталістю в почуттях, переконаннях, стосунках; ненадійний.

3. Який трапляється, відбувається не завжди, не регулярно; переривчастий, періодичний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вони поїхали мовчки шукати в степу свій непостійний, рухливий дім, бо де тепер усе їхнє військо? Того не знав ніхто.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: прикментик () |