імідохлорид, -у, ч. хім. Хімічна сполука, що є похідною імідів карбонових кислот, у якій гідроксильна група заміщена на атом хлору; застосовується в органічному синтезі.
імідохлорид
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови